Бібліографія П. Тичини
Поетичні збірки й окремі цикли творів
- «Сонячні кларнети» (1918)
- «Плуг» (1920)
- «Замісць сонетів і октав» (1920; цикл віршів у прозі, написаний ймовірно у 1918)
- «Живем комуною» (цикл ритмізованої прози, 1920)
- «З мого щоденника» (цикл ритмізованої прози)
- «В космічному оркестрі» (1921)
- «Вітер з України» (1924)
- «Кримський цикл» (цикл поезій, 1920-ті)
- «Чернігів» (1931)
- «Партія веде» (1934)
- “Ку-ку” (1934)
- • «Чуття єдиної родини» (1938)
- «Пісня молодості» (1938)
- «Сталь і ніжність» (1941)
- «Ми йдемо на бій» (1941)
- «Перемагать і жить» (1942)
- «Тебе ми знищим — чорт з тобою» (1942)
- «День настане» (1943)
- «І рости, і діяти» (1949)
- «Живи, живи, красуйся!» (1949)
- «Могутність нам дана» (1953)
- «На Переяславській Раді» (1954)
- «Ми — свідомість людства» (1957)
- «Дружбою ми здружені» (1958)
- «До молоді мій чистий голос» (1959)
- «Батьківщині могутній» (1960)
- «Зростай, пречудовний світе» (1960)
- «Комунізму далі видні» (1961)
- «Тополі арфи гнуть» (1963)
- «Срібної ночі» (1964)
- «Вірші» (1968)
- «В серці у моїм…» (1970; переважно ранні позазбіркові або неопубліковані вірші)
Поеми
- «Сковорода» поема-симфонія, незавершена
- «Прометей», 1923
- «Серафима Морачевська», незавершена
- «Шабля Котовського»
- «Шевченко і Чернишевський»
- «Похорон друга», 1943
Художня проза
- «Спокуса», 1913
- «Богословіє», 1913
- «На ріках вавілонських», 1913
Публіцистика
- Книга публіцистики «Творча сила народу», 1943
Переклади
Тичина самотужки досконало опанував майже двадцять іноземних мов, а зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав з них цінні поетичні переклади. Весь той світ пізнання гармонійно вливався у творчість і доповнював поетичний геній Павла Тичини.[21] Збереглися переклади Павла Тичини на українську мову з сорока мов світу.
Крім поезії, Тичина робив численні переклади (Олександр Пушкін, Євген Абрамович Баратинський, Олександр Блок, Микола Тихонов, Микола Ушаков, Янка Купала, Якуб Колас, «Давид Сасунський», О. Ованесян, О. Туманян, Акоп Акопян, Ілля Чавчавадзе, А. Церетелі, К. Донелайтіс, С. Неріс, А. Венцлова, I. Вазов, Христо Ботев, Л. Стоянов, Нікул Еркай та ін.).
Помітне місце серед них посідають також публіцистика, літературознавча есеїстика (книжки «Магістралями життя», «В армії великого стратега», посмертно видані «З минулого — в майбутнє», «Читаю, думаю, нотую») і досить об’ємні матеріали щоденниково-мемуарного характеру (видання 1981 року «З щоденникових записів» та інші).
В творчому доробку П. Тичини також переклади оперних лібрето, зокрема опер «Лоенгрін» Р.Вагнера, «Князь Ігор» О.Бородіна, фрагменти до опери «Ніч перед Різдвом» М.Римського-Корсакова тощо.
Джерела
- Барка В. Хліборобський Орфей, або Клярнетизм. — Нью-Йорк, 1961.
- Білецький О. Збірник праць у п’яти томах, т. 3. — К., 1966.
- Бойко І. Павло Тичина: Бібліографічний покажчик. — К., 1951.
- Гадзінський В. Поет перебільшеної слави // Гадзінський В. Фрагменти стихії. Статті та рецензії 1921–1926. — Одеса: ДВУ, 1927. — С. 86—96.
- Гальченко С. А. Текстологія поетичних творів П. Г. Тичини. — К.: Наукова думка, 1990. — 128 с.
- Матеріали з Енциклопедії українознавства.
- Жадько Віктор. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 7. 42, 62, 98, 99, 106, 107, 144, 266.
- Жадько Віктор. Український некрополь. — К., 2005. — С. 308.
- Жадько Віктор. У пам’яті Києва. — К., 2007. — С. 9, 23, 66, 90, 91, 124, 390.
- Зеров М. Українське письменство в 1918 р. // ЛНВ, ч. 111. — К., 1919.
- Коцюбинська М. Х. Корозія таланту // Слово і час. — 1989. — № 11.
- Лавріненко Ю. На шляхах кларнетизму. — Нью-Йорк, 1977.
- Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. — Париж, 1959.
- Лавріненко Ю. Творчість Павла Тичини. — Х., 1930.
- Лейтес А. Ренесанс української літератури. — Х., 1926.
- Лейтес А., Яшек М. Десять років укр. літератури (1917—27), т. І. — X. 1928.
- Майфет Г. Матеріали до характеристики творів П. Тичини. — Х., 1926.
- Меженко (Іванів) Ю. Статті про «Сонячні кларнети» в журналах «Книгар» (1919) і «Музагет» (1919) та про інші книги Тичини у збірнику «Ґроно» (1920).
- Ніковський A. Vita nova. — К., 1919.
- Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко. — К.: Грані-Т, 2009. — 120 с.: іл. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-250-3
- Новиченко Л. М. Поезія і революція. Творчість П. Тичини в перші післяжовтневі роки. — К.: Радянський письменник, 1956
- Тичина П. Скорбна мати: вибрані твори / Павло Тичина; упорядкування, примітки та післямова Сергія Гальченка. — К.: Знання, 2013. — 477 с. — (Класна література).
- Новиченко Л. Поезія і революція. — К., 1968.
- Овчаренко М. Духова криза П. Тичини // Дзвони, чч. 1—4. — Рим — Детройт — Чикаго, 1978–1979.
- Родко М. Українська поезія перших дожовтневих років. — К., 1971.
- Стус В. С. Феномен доби (сходження на Голгофу слави). — К.: Знання, 1993. — 96 с.
- Співець нового світу: Спогади про Тичину. — К., 1971.
- Тельнюк С. В. Молодий я, молодий…: Поетичний світ Павла Тичини (1906–1925). — К.: Дніпро, 1990. — 417 с.
- Тельнюк С. В. Неодцвітаюча весно моя… — К., 1991. — 334 с.
- Як Павло Тичина випередив Джорджа Орвелла, і що з того вийшло // Цалик С. М., Селігей П. О. Таємниці письменницьких шухляд: Детективна історія української літератури. — К.: Наш час, 2010. — С. 90-115.
- Юринець В. Павло Тичина. — Х., 1928.
Вибране